Обговорення змін в зв’язку з прийняттям нового

 закону України «Про освіту»

Перш за все, новий закон відкриває шлях до впровадження реформи "Нова українська школа", яку розробила команда міністра Лілії Гриневич. Реформа передбачає, зокрема, введення 12-річної школи.

Закон вводить поняття "освітня послуга", яка спрямована на досягнення очікуваних результатів навчання.

А результати навчання – це "знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів".

Також у законі з'являється поняття видів освіти – формальної, неформальної та інформальної.

 

Формальна - це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

 

Неформальна - це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

 

Інформальна освіта (самоосвіта) передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

"Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством", – йдеться в законі.

Однак яким чином це буде здійснюватися, поки незрозуміло.

 

Для тих, хто розпочне навчання 2018 року й пізніше, тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років.

Для тих, хто вже навчається, тривалість поки що не зміниться – 11 років.

Законом передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

  • початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
  • базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);
  • профільна середня освіта тривалістю три роки (10-12 клас).

Навчання учнів за програмами 12-річної середньої освіти починається:

  • для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року;
  • для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;
  • для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2027 року.

Чітко визначено, що з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами освіти становить три роки.

Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: академічним або професійним.

Академічне передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне ж орієнтоване на ринок праці.

Законом передбачено, що результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти (тобто після 4, 9 і 12 класу) оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

При цьому вказується, що державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти (після 4 класу) "здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти".

ЩО ТАКЕ КОМПЕТЕНТНОСТІ Й НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ?

Спочатку треба з'ясувати, навіщо взагалі діти вчаться у школі (або здобувають середню освіту іншим способом).

На це питання в законі відповідають так: "Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності".

Очевидно, що для досягнення цієї мети недостатньо лише отримати знання. Тому вводиться поняття компетентностей, які мають формуватися в ході освітнього процесу:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

  • читання з розумінням,
  • уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
  • критичне та системне мислення,
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію,
  • творчість,
  • ініціативність,
  • вміння конструктивно керувати емоціями,
  • оцінювати ризики,
  • приймати рішення,
  • розв’язувати проблеми,
  • здатність співпрацювати з іншими людьми.
  • офіційні мови ЄС – це не тільки англійська, німецька й французька, а ще й румунська, угорська, болгарська, польська, чеська, іспанська, італійська, шведська, грецька, данська, естонська, ірландська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, португальська, словацька, словенська, фінська, хорватська. Всього 24 мови. Російської серед них, звичайно, немає.

 Формула Нової школи поєднує 9 ключових компонентів:

  1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.
  2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
  3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
  4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
  5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
  6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм. 
  7. Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя. 
  8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
  9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

 

 

 

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

 

Базові орієнтири управління щодо впровадження інновацій

В наш час перед системою освіти постають принципово нові вимоги. Перш за все, це формування творчої особистості, здатної не просто засвоїти найвищі наукові і технологічні досягнення, а й самоудосконалюватись, розвиваючи їх.

В управлінні інноваційною діяльністю закладу використовується проектно-цільовий підхід, що передбачає реалізацію управлінського проекту «Імідж школи», та стратегія системних змін. Обрано педагогічні інновації в технологіях навчання – впровадження у навчально-виховний процес модульно-розвивальної системи. Організація інноваційних процесів відображена у Концепції розвитку школи, у Програмі розвитку школи (витяги додаються), перспективному плані; річний план роботи школи містить розділ «Управління інноваційними процесами, методичною роботою з педагогічними працівниками».

Інноваційна діяльність нашої школи спрямована на формування творчої особистості учня на основі зростання професіоналізму вчителя у світлі застосування інноваційних технологій навчання .

Концепцією розвитку школи визначені пріоритетні напрямки діяльності школи:

• збереження здоров’я дітей;
• формування життєвих компетенцій;
• створення багатовимірного освітнього простору, зорієнтованого на індивідуальний розвиток особистості через навчання та виховання;
• забезпечення рівного доступу учнів до якісної освіти;
• виховання національно-свідомих громадян України;
• гармонійне поєднання освіти і виховання;
• розвиток шкільного комунікативного середовища;
• задоволення потреб сім’ї та суспільства щодо повноцінного фізичного, психологічного та освітнього розвитку учня;
• підвищення рівня фахової майстерності педагогічних працівників шляхом впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій;
• впровадження сучасних засобів навчання;
• забезпечення якісної профільної підготовки учнів з урахуванням освітніх потреб, кадрових можливостей, матеріальної та навчальної бази школи, соціокультурного і виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти;
• впровадження сучасної інформаційної системи навчання, створення та розвиток комп’ютерно-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних мереж, ресурсів і технологій, побудованих на базі засобів сучасної обчислювальної та телекомунікаційної техніки;
• забезпечення конкурентноспроможності навчального закладу.

 

Орієнтири управлінської діяльності:

• підвищення ступеня реальної участі в управлінні педагогічним процесом усіх членів шкільного колективу;
• головна мета діяльності адміністрації – створення умов, за яких спостерігається зростання особистості педагога, з’являються мотиви до самовизначення, самоактуалізації, самореалізації;
• оптимальне поєднання централізації і децентралізації в управлінні школою. Забезпечення ефективної взаємодії чотирьох рівнів децентралізованої системи управління школою (учнівське самоврядування + методична рада + заступники директора + директор, піклувальна рада, батьківський комітет);
• осмислення кожним суб’єктом шкільного управління соціально-педагогічної і фінансово-економічної ситуації школи.

Модульно-розвивальна система навчання дає широкі можливості щодо виявлення здібностей учнів шляхом використання системи творчих завдань, різнорівневих перевірочних, практичних та лабораторних робіт, завдань випереджального змісту з логічним навантаженням; підвищення інтелектуальної активності учнів в оволодінні сучасними знаннями та творчого застосування їх в нових умовах.

Виявлені здібності дітей розвиваються у позакласній роботі шляхом залучення учнів до участі у роботі шкільного Учнівського центру інноваційних технологій, основними завданнями є:
- проведення психологічних досліджень по виявленню здібностей та обдарувань учнів, розробка рекомендацій для вчителів;
- створення інформаційного банку даних обдарованих дітей;
- організація психолого-педагогічного супроводу дітей з яскраво вираженими здібностями до окремих предметів та видів діяльності;
- залучення здібних та обдарованих дітей до науково-дослідницької, пошукової роботи, до участі у конкурсах, проектах, олімпіадах, турнірах різних рівнів, інтелектуальних змаганнях.
- висвітлення результативності учнів у шкільній газеті;
- впровадження матеріального заохочення обдарованих дітей та вчителів.

 

Основні напрямки роботи з інформатизації закладу:
• розробка нормативно-правової бази інформатизації;
• формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу;
• інформатизація діяльності адміністративно-управлінської ланки;
• оснащення школи сучасними інформаційними засобами;
• інформатизація процесу навчання і виховання;
• інформатизація методичної роботи; формування баз даних;
• впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес;
• інформатизація діяльності психологічної служби;
• інформатизація діяльності бібліотеки;
• залучення учнів до участі у національних та міжнародних проектах.