За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), лише 20 % народжених дітей умовно вважається здоровими, інші – або страждають порушеннями психофізичного розвитку, або знаходяться в стані між здоров’ям і хворобою.
Визнання прав такої дитини, її інтересів, потреб, надання допомоги у процесі соціалізації та вибору професійної діяльності є дуже важливим на сучасному етапі розвитку освіти. Тому важливого значення набуває інклюзивне навчання, що передбачає спільне перебування дітей із особливими освітніми потребами з їх здоровими однолітками.
Інтеграція дітей із особливими освітніми потребами швидкими темпами поширюється в Україні. Першопричиною такого явища стало законне право дитини на якісне задоволення освітніх потреб. Батьки дитини, влаштувавши її у звичайну школу святкують перемогу, а тим часом школи не готові до прийняття особливої дитини. Як ви вважаєте: чи почуває себе дитина із особливими освітніми потребами вільно, чи не комплексує в звичайній школі?
Write a comment
Татьяна (Thursday, 25 September 2014 20:33)
Можливість, надана дитині з особливми потребами, навчатися у звичайній школі відкриває шляхи самореалізації та соціальної адаптації таким учням.Сучасні діти без проблем приймають до свого колективу таких дітей.
Олена (Thursday, 05 February 2015 18:06)
Вважаю, що дитина з особливими потребами – не пасивний член суспільства, а особистість. Суспільство зобов’язане дати можливість кожній дитині, незалежно від її потреб та інших обставин , повністю реалізувати свій потенціал, приносити користь і стати повноцінним його членом.А завдання педагогів полягає в тому, щоб створити спеціальні умови для того, щоб такі діти почували себе вільно й не комплексували, тобто сприяти розумінню і толерантності шляхом щоденної взаємодії дітей.