Літературоно - обдарована учнівська молодь КЗШІ № 1 надіслала до друку в міський літературно - мистецький альманах "Саксагань" власні поезії.
Моя Україна
Україно моя, Україно!
Зацілована росами трав,
Над тобою хмарки пропливають,
Що несуть в собі радощі барв!
А на обрії зірочки сяють,
Ніби марять тобою у сні.
І я теж, мов та пташка співаю,
Бо присвячую пісню тобі!
Я в думках все до тебе звертаюсь,
Моя люба, кохана земля!
І на тебе завжди сподіваюсь,
Незрадлива матусе моя!
Автор Дятлова Катерина Андріївна,
учениця 9 класу (15 років)
Керівник - вчитель української мови та літератури Петрова Олена Юріївна
Тарасу Шевченку
Шевченко – геній і пророк, талант та вірний син держави.
Він, як апостол, істину знайшов!
Шкода лишень, що битими шляхами ноги – в кров.
Талановитий і відданий народу своєму
Він не за орденами йшов і не за славою співця.
Тихенько ніс в душі безстрашного борця,
Ніколи не ховався і не затихав,
Грудьми широкими народну правду прикривав.
Автор Орчинський Дмитро Олексійович, учень 7 класу (14 років)
Керівник - вчитель української мови та літератури Плаксіна Світлана Валеріївна
Моє місто
Місто металу,
Місто руди,
Місто джерельної води.
Місто відоме своїми скульптурами
Давніми пам’ятками архітектури.
Школи і храми, спортзали, гуртки.
Ніде не побачиш ти тут нудьги.
Історія міста напрочуд цікава
Є в ній заслуги, гордість і слава.
Зазнав Кривий Ріг багато недолі.
Був окупований проти своєї волі.
Але ж живе, як тоді Кривий Ріг.
Моє рідне місто – мій оберіг.
Автор Калюжна Єва Валеріївна, учениця 6 класу
Керівник Вишнева Валентина Андріївна, вчитель української мови та літератури
Під постріли ворожих буків,
Над барикадами, де розгорілася війна,
Летять ключем із вирію лелеки
І їх ховає диму пелена.
Залишивсь один з крилом підбитим,
Спустивсь спочити у дубовому гаю.
Лишився сам, один, сльозами вмитий.
Його душа не знайде спокою.
Його у тім гаю лишили помирати
Жорстокі люди з автоматами в руках.
Вони безжально вбили бідну птаху,
Лишивши після себе біль і страх.
Автор Калюжна Єва Валеріївна, учениця 6 класу
Керівник Вишнева Валентина Андріївна, вчитель української мови та літератури
Роздуми біля портрета Шевченка
Вдивляюсь у портрет Великого Шевченка:
Несхитний погляд і козацький вус.
А скільки туги і страждань нестерпних
Колись зірвалось із нескорених цих вуст.
Його ви « поховайте та вставайте»
Звучить як гімн, як гасло навіки.
Тарасів заповіт – не забувайте,
Бо й досі він бентежить нам думки.
Автор Калюжна Єва Валеріївна, учениця 6 класу
Керівник Вишнева Валентина Андріївна, вчитель української мови та літератури
Шевченківський вогонь
У злигоднях і у стражданнях,
У темряві людських поневірянь
І у болючих та гірких розчаруваннях
Затлів маленький вогник сподівань.
Цей вогник хлопчик запалив маленький.
Юнак його думками збагатив.
Дорослий чоловік віддав країні-неньці.
І цей вогонь людські серця зігрів.
Він грів серця людей , повсталих на Майдані.
Дійшов до воїнів АТО.
Шевченківський вогонь палатиме віками.
Його не забере у нас ніхто!
Автор Калюжна Єва Валеріївна, учениця 6 класу
Керівник Вишнева Валентина Андріївна, вчитель української мови та літератури
Всі читаємо « Кобзар»
Всі читаємо « Кобзар»,
Любим рідну мову,
Славим край наш у піснях,
Боремся за слово.
Хто ж не знає Кобзаря –
Славного Тараса?
Рідну землю він любив,
Слова не цурався,
Гарні вірші нам писав,
Панів не боявся.
Вже минула сотня літ,
« Кобзаря » вивчаєм,
Стільки мудрості в рядках
Ніде не прочитаєш.
І я вірю, люди,
Що Тарасів «Заповіт»
Ніхто не забуде.
Автор Дуда Олександр Віталійович, учень 9 класу
Керівник Батеха Тетяна Анатоліївна, вчитель української мови та літератури
Хом’як
Хом’як поїсти любить добре,
Хоч хліб, хоч фрукти:
Що завгодно.
А після тих обідів частих
Лежить тоді мов м’яч щокастий.
Автор Ткаченко Олександра Володимирівна
(7 років)
Керівник: Хозяйонок В. В
Горобчик
Горобчик маленький,
Горобчик сіренький.
По землі стрибає,
Зернятка шукає.
Загадка
Він сірий, злий
По лісу гуляє,
Зайчиків лякає.
Автор Ткаченко Олександра Володимирівна
(7 років)
Керівник: Хозяйонок В. В.
Матуся
У мене е матуся,
Яка мене так любе.
А ще коли сумую,
Обійме , приголубить.
Матусю, моя рідна !
Яка ж бо ти ласкава!
Як будто в небі яснім
Пташка заспівала.
Автор Ткаченко Олександра Володимирівна
(11 років)
Керівник: Хозяйонок В. В.
Тарасів заповіт
Коли душа його іще співала,
Життя без щастя й долі проминало.
Коли закінчилися дні його суворі,
Поезія у спадок нам залишилась чудова.
Тепер же, завдяки його віршам,
Я рідну Батьківщину нікому не віддам!
Тарасів заповіт я пам’ятаю,
Молюся Богу, й твердо знаю.
Що буде Україна навіки
Квітучою й незламною завжди.
Автор Ткаченко Олександра Володимирівна
(11 років)
Керівник: Хозяйонок В. В.
Їжачок
Їжачок, їжачок
Колючий піджачок.
По садку гуляє
Яблучка збирає.
Сніжинка
Біла – біла мов пушинка ,
В небі тане порошинка.
Поруч біла і прудка
В небі сяє зіронька.
Ялинка
Зелена – зелена у лісі стоїть.
Весело - весело всім нам кричить:
« З Новим роком, малята,
Щоб щаслива була ваша хата»
Автор Ткаченко Марина Володимирівна
Керівник: Хозяйонок В. В.
Країна славна - Україна
Де квітне сад, співає вітер,
Де бігають щасливі діти,
Там я живу, росою вмитий,
І не боюся ворогів.
Де пісня лине без зупину,
Де хлібом пахне прямо з млину,
Там я живу, моя родина
В країні славній - Україна!
Де сонце, небо, гори й ріки,
Де незалежні ми навіки,
Там я живу, теплом зігрітий,
Любов'ю, радістю, добром.
Автор - Кузнєцова Інна, учениця 3-Б класу
Керівник – вчитель початкових класів Манжосова Тетяна Валентинівна
Осіння казка
Росли на лісовій галявині берізка, клен і ялинка. Прийшла Осінь.
Одягла вона берізку і клен в золоте вбрання. Одна ялинка стоїть зелена.
Засумувала вона . Берізка і клен кажуть: « Не сумуй, ялинонька ! Незабаром
прийде листопад. Він допоможе тобі отримати золоте вбрання» Прийшов листопад. Разом з вітром закружляв він в повітрі яскраве листя. Воно стало падати на гілочки ялинки. Дуже вона цьому зраділа. До самої Зими вона буде одягнена в золото.
Автор Ткаченко Марина Володимирівна
(7 років)
Керівник: Хозяйонок В. В.